Субота, 19.10.2019, 22:56
Вітаю Вас Гість | RSS

Ліцей №75 імені Лесі Українки ЛМР

Меню сайту
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Практичний психолог

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ
ЩОДО СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ
ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ  ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ

Оточення дитини повинно створити їй умови для розвитку грамотності.

Це стає можливо тоді, коли є:

  1. Збагачене писемною мовою оточення:
  • Дорослі, які читають для “себе”.
  • Дорослі, які щось пишуть.
  • Сімейне читання вголос.
  • Досвід письма під диктовку.
  • Можливість читати не лише дитячу літературу, а і художні твори.
  • Користування інструкціями, без яких дитина не зможе використати те, що хоче.
  • Можливість звернутись до дорослих за допомогою, якщо дитина не може самостійно справитись з перерахованим вище.

2. Збагачене усною мовою оточення:

  • Зразки мовлення дорослих.
  • Дорослі, які слухають дітей.
  • Вільне знайомство з мовленням інших: ровесників, в сюжетно-рольових іграх.
  • Можливість збагачення словникового запасу.
  • Доступ до необхідної інформації про значення слів.

3. Набуття цікавого досвіду:

  • Ігри.
  • Повсякденне життя.
  • Заміські прогулянки.
  • Дослідження природи.

4. Досвід символічної репрезентації:

  • Театральні постановки.
  • Малювання і живопис.
  • Музика і танці.

5. Добровільне експериментування з писемним мовленням:

  • Каракулі.
  • Нефонетичне письмо.
  • Написанні повідомлень для когось.

6. Добровільні спроби читання.

ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИ БАТЬКАМ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

1. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.

2. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

3. Не підганяйте її, розрахувати час – це Ваш обов’язок, якщо Ви цю проблему не вирішили, - провини дитини у цьому немає.

4. Обов’язково годуйте дитину сніданком. У школі вона багато працює, витрачає сили, потребує поповнення енергії. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.

5. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: «Дивись, поводься гарно!», «Щоб не було поганих оцінок!» тощо.

6. Зустрічайте дитину після школи спокійно, не ставте їй тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як Вам тяжко після робочого дня).

7. Коли дитина збуджена і хоче з Вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це Ви не витратите багато часу.

8. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона сама все розповість.

9. Зауваження вчителя вислуховуйте без дитини.

10. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.

11. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, їх успіхами, говорячи про її помилки чи невдачі. Акцентуйте увагу на вчинках і успіхах самої дитини, звертаючи увагу на її нових досягненнях.

12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім’ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Почитайте літературу для батьків, там Ви знайдете багато корисного і цікавого.

14. Завжди будьте уважні до стану здоров’я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий настрій. Найчастіше це об’єктивні показники втоми, первантаження.

15. Пам’ятайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь подарувати це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити.

16. Не нагадуйте перед сном неприємні речі, про навчання. Завтра новий трудовий день і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти у цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж дива, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшуковуючи ці риси у дитині, постійно заохочувати її.

Соціально-психологічний тренінг та психолого-педагогічний семінар


******************************************************************

Психологічні особливості старшого дошкільного періоду (3 – 7 років)

Анатомо-фізіологічний розвиток

•Стійке збільшення росту і ваги.

•Ріст фізичної сили і витривалості у хлопчиків і дівчаток.
•Здатність до діяльності, яка вимагає високої координації рухів.
•Повніше використання можливостей тіла.
•Вдосконалення грубої моторики.
•Нездатність об’єднувати окремі моторні навички в єдину складну дію (6 років).

Основними проблемами фізичного розвитку цього віку є:

1.Надлишкова вага.
2.Незадовільна фізична форма внаслідок малорухливого способу життя.
3.Нещасні випадки і травми.

Сенсорний
та інтелектуальний розвиток

•Підвищення чутливості аналізаторів. Зір ще не сформований (25-30%).
Сприймання простору: добре розвинуте “за”, “перед”, “під”, “над” та ін., геометричні фігури; важче – вправо/вліво, часові відносини.
Память. Добра механічна пам’ять, можуть запам’ятати матеріал навіть без осмислення.
•Обсяг пам’яті залежить від ситуації. З 10 предметів – 4 – нормально.
Уява. Залежить від досвіду. Особливості: конкретна, наочна, яскрава, емоційно забарвлена.

Мислення

•Відбувається перехід від наочно-дійового до наочно-образного.
•Надбанням віку є вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
•З’являється вміння розв’язувати задачі в умовах правильного цілеспрямованого втручання дорослих.

Мовлення

•Його розвиток пов’язаний з розвитком мислення та залежить від досвіду спілкування, мовних контактів, середовища.
•До 5 років дитина опановує фонетику. Якщо після 5р. дитина не вимовляє звуки необхідно звертатись до логопеда.
•Словниковий запас збільшується до 1000-4000 слів.
•Після 5 років починає опановувати граматику.

Увага

 

•Розвивається мимовільна.
•Стійкість уваги в 6-7 років – 1,5 години за умови зміни діяльності; без зміни діяльності – 12-19 секунд.
•Найменше втомлює увагу вільна творча гра, найбільше – словесна.
•Бесіда з дитиною може тривати 3-5 хвилин, з 7-8 років – 10-12 хвилин.

Емоційно-вольовий розвиток

Емоції ситуативні, нестійкі, бурхливі.

•Не можна давати зрозуміти, що:
1.Дитина робить щось гірше за інших.
2.Батьки не люблять її.
3.Не можна порівнювати з іншими.
•Вже здатні до співпереживання.

Воля недостатньо розвинута.

Діяльність дитини зумовлена мотивами,

які борються.

Сприятливий вік для залучення до релігії

(на рівні серця).

Розвиток особистості

•Формуються перші етичні поняття і моральні оцінки.
•Утворюються “дитячі товариства”.
•Розвивається самооцінка і рівень домагань як прояв соціальної активності.
•Основні мотиви пов’язані з інтересом до гри.
•Найбільш значима – сім’я.
•Засвоюють моделі поведінки і способи виходу з неприємних ситуацій.
•Проявляється конформність (особливо у дівчат)
•Усвідомлюють принципи справедливості і поваги інтересів інших людей.

Причини вразливості дитини:

•Низька самооцінка.
•Тривожність.
•Контроль поведінки.

 

    “Для дитини цього віку найважливіше бути про себе високої думки. Для неї нестерпно, що вона нездатна до тих дій, які у неї на очах виконують інші”

Чуковський

Криза 7 років

Зовнішні ознаки:

 

1.Втрата дитячої безпосередності та наївності.
2.Поява внутрішніх і зовнішніх сторін особистості.
3.Манірність поведінки. З’являється щось безглузде, вертляве, штучне.

Внутрішній зміст кризи 7 років:

1.Переживання дитини набувають змісту, вона розуміє свої стани.
2.Виникає узагальнення переживань або логіка почуттів.
3.Узагальнюється самооцінка, яка до 7 років була ситуативна.

 

Пов’язана з :

•Рівнем домагань.
•Виникненням самолюбства.
•Формуванням самооцінки.

Показники готовності дитини
до навчання у школі

•Фізична готовність (вага, ріст).
•Інтелектуальна готовність.
•Емоційно-вольова готовність.
•Особистісна готовність.
•Соціально-психологічна готовність.
•Моральна готовність.

 

    Визначають: інтелектуальну, вольову і сенсорно-моторну готовність.

    Для визначенні інших показників немає методик.

Види шкільної готовності

1.Сенсомоторна або функціональна. Сформованість кістково-м’язевого апарату, дрібної моторики, сенсорних процесів.

2.Вольова. Сформованість довільних процесів: сприймання, уваги, пам’яті, вміння діяти за правилами.

Інтелектуальна. Розвиток видів мислення, вербального та невербального типів мислення, вміння розв’язувати задачі, процесів класифікації та узагальнення.

Поради для підвищення ефективності підготовки дитини  до школи

Не допускайте, щоб дитина нудьгувала під час занять. Інтерес – найкраща з мотивацій.
•Повторюйте вправи. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, повторіть її пізніше або запропонуйте дитині легший варіант.
•Не виявляйте надмірної тривоги з приводу недостатніх успіхів і просування вперед чи деякого регресу.
•Будьте терплячі, не поспішайте, не давайте дитині завдання, які перевищують її інтелектуальні можливості.
•У заняттях з дитиною має бути міра. Не змушуйте дитину робити вправу, якщо дитина крутиться, стомлена, стурбована. Збільшуйте тривалість занять поступово.
•Обирайте ігрову форму занять.
•Розвивайте у дитини навички спілкування, дух співпраці; навчіть дружити, ділитись успіхами і невдачами.
•Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, хваліть за її терпіння, наполегливість. Ніколи не підкреслюйте її слабкості, порівнюючи з іншими дітьми. Формуйте у неї впевненість у своїх силах.

********************************************************************************************

Психолого – педагогічний семінар на тему:

"Особливості адаптації учнів 5-х класів до навчання у школі 2 ступеня"

Особливості розвитку дітей 10-11 років

Фізичний розвиток:

ØЗбільшується ріст, вага, дозрівнання кісток скелета.

ØМ’язи стають крупніші і сильніші
ØВдосконалюється координація рухів і моторика.

Проблеми:

Надлишкова вага

Незадовільна фізична форма

Нещасні випадки і травми

Важливо забезпечувати достатню рухову активність

Когнітивний розвиток

 

vСтадія конкретних операцій (за Піаже), вміння робити логічні висновки, гіпотези, умовисновки

vМотивацією є можливість активно досліджувати нове, а не похвала чи схвалення.
vНеобхідно заохочувати робити логічні висновки про світ, але не робити це за них.
vВажливі довірливі стосунки з вчителями і однокласниками.
Розвиток особистості і соціальних навичок
 
*За Еріксоном це період, коли розвивається працелюбність на перевагу почуттю неповноцінності.
*Дружба основана на ідеї рівного обміну. Друзі це ті, хто допомагає один одному. З’являються взаємні обов’язки і оцінка дій і вчинків.
*Правила розуміються як взаємна домовленість. Не існує нічого абсолютно правильного чи неправильного.
*Популярністю в однолітків користуються комунікабельні, відзивчиві, життєрадісні діти, які приймають активну участь у спільних справах. А також, високий інтелект, успішність у навчанні і спорті.

Складові готовності до навчання

у середній школі
 
1.Сформованість основних компонентів навчальної діяльності.
2.Здобутки молодшого шкільного віку – довільність, рефлексія (не просто на віру сприймати інформацію, а формувати власний погляд і думку щодо цінностей, значимості навчання), мислення в поняттях (відповідних віку формах).
Складові готовності до навчання
у середній школі

3. Тип взаємовідносин з вчителями (прийняття оцінки навчання і поведінки від різних вчителів, необхідність розвитку навичок взаємодії з вчителями різних типів)

        і однокласниками (бажання мати певний соціальний статус у класі, відповідати “стихійним дитячим нормам”)

4. Оцінка учнем своєї навчальної успішності. Криза самооцінки.

Можливі причини дезадаптації

•Низький рівень розвитку загальних здібностей.
•Високий ступінь емоційної незрілості.
•Несформованість емоційно-вольової сфери.
•Високий рівень амбіцій на тлі різних здібностей.
•Характерологічні особливості (надмірна чутливість і підвищена збудливість нервової системи, соматична ослабленість, недостатній розвиток довільності пізнавальних процесів та ін.)
•Особливості сімейного виховання.
•Стиль керівництва класного керівника.
Психопрофілактичні заходи
*Проведення батьківських зборів з інформацією про особливості процесу адаптації та можливу допомогу з боку батьків.
*Опитування, які не тільки дають оцінку процесу адаптації, а є приводом для подальшої роботи, вироблення спільної з батьками тактики поведінки.
*Семінари-практикуми для вчителів-предметників з обов’язковою акцентуацією на сильних сторонах п’ятикласників, інформуванні про психофізіологічні особливості 10-11 річних дітей та врахування їх при проведенні занять.
*Групові заняття з новоприбулими п’ятикласниками з вироблення ефективних форм спілкування та організації навчальної діяльності.
*Індивідуальна робота з дітьми “групи ризику”.
 

*****************************************************************************

ЯК УНИКНУТИ «ДОМАШНІХ БАТАЛІЙ» АБО ДИСЦИПЛІНА БЕЗ КОНФЛІКТІВ

Навіщо батькам ходити до школи/Упорядник М.Голубенко. - К., дім. «Шкільний світ», 2006

 

Виховуючи дитину, ми неминуче накладаємо обмеження на її поведінку. Часто це переростає у боротьбу, справжні «домашні баталії».

Як домогтися від дитини відповідної поведінки, залишаючись із нею «по один бік барикади», не доводячи справу до конфлікту?

Перш ніж «взятися за дисципліну», спробуйте відповісти на наступні запитання.

  1. Чи відповідають ваші вимоги можливостям дитини? Можливо, вікові та індивідуальні особливості дитини поки що не дають можливості їй виконувати ваші завдання.
  2. Чи не зловживаєте ви своїми повноваженнями «головнокомандуючого»? Спробуйте впродовж трьох хвилин пригадати хоча б 5 питань, з яких ваша дитина зазвичай сама приймає рішення і це вас не дратує. Якщо пригадати важко, ви перестаралися – життя вашої дитини надто регламентоване і рано чи пізно виникне «бунт на кораблі».

Залишіть за дитиною право вибору у межах деяких ситуацій, які стосуються її особисто. На помилках вчаться. Дозволяйте дитині зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (або бездіяльності). Тільки тоді вона дорослішатиме й ставатиме відповідальною.

Тепер перейдемо до рекомендацій.

  1. Наполягаючи на своєму, ставтеся до дитини з повагою, не принижуючи почуття особистої гідності дитини.
  • Критикуючи, обговорюйте вчинки, а не особистість дитини.
  • Не критикуйте почуття дитини. Дорослий може і повинен вчити дитину вміння виражати свої почуття у соціально прийнятній формі.
  • Умійте вислухати дитину. Поспостерігайте за собою: коли ви слухаєте, ви справді слухаєте чи чекаєте, коли настане ваша черга говорити?
  • Вимагаючи «капітуляції», запропонуйте «почесні» умови. Не заганяйте дитину у кут, дайте можливість «зберегти обличчя».
  • Не жартуйте з вогнем. Іронія та жарти на адресу дитини часто провокують з її боку упертість або агресію. Вона не завжди може відповісти вам тим самим і захищає своє «Я» всіма доступними їй засобами.
  • Зачіпають почуття особистої гідності і напружують атмосферу:
  • Порівняння з іншими на користь інших.
  • Похвала інших на фоні труднощів і невдач у дитини.
  • Команди, накази, категоричні вказівки.
  • Погрози.
  • Слова на зразок «це ж елементарно» (означають, що дитина не може впоратись з тим, з чим легко справляється будь-хто).
  • Невтішні пророцтва на майбутнє («Ну що хорошого можна чекати від тебе, такого поганого?»). Крім цього, вони мають властивість навіювання.
  1. Вимагаючи відповідної поведінки, починайте не з моментів, що вас розділяють, а з того, в чому ви одностайні.
  • Найкраще, якщо ви одностайні у тому, що ваша дитина загалом хороша.
  • Іще одна можливість досягти одностайності – співпереживання. «Я уявляю як тобі не хочеться сідати за уроки, ВКонтактах так багато цікавого!», ніж «Скільки можна сидіти перед компом, за уроки ще, мабуть, не брався!»
  • Інтереси дитини можуть стати ще однією спільною точкою, від якої від зможете разом рухатись уперед. Придивіться чим захоплюється ваша дитина. Деякі з цих занять вам можуть здатись непотрібними, однак пам’ятайте, що для дитини вони важливі і цікаві. На хвилі інтересу вашої дитини ви можете передавати їй те, що вважаєте корисним і потрібним.
  • Спільна «зона радості», час коли дитині з вами добре, об’єднає вас, зробить дитину сприйнятливою до ваших думок і побажань.
  1. Залучайте дитину до «законотворчості», поділіться з нею владою вдома.
  • «Я хочу з тобою порадитись».
  • «Давай домовимось».
  • «Вибирай!»
  • «Міняюсь, не дивлячись!»
  1. Вимагаючи слухняності, робіть це твердо і рішуче.
  • Формулюйте свої вимоги стисло і конкретно.
  • Не повторюйтесь. Якщо ви вже це казали, промовчте або зробіть щось інше.
  • Будьте мужніми. Не відступайте, навіть якщо вам здається, що дитина вас у цю мить ненавидить. Ці її почуття тимчасові. Якщо ви не образили, не принизили її, почуття любові обов’язково повернуться до неї.
  • Не втрачайте самовладання. Людина, що кричить справляє враження беззахисної і безпорадної.
  1. Починаючи «вибухонебезпечну розмову», переконайтеся, чи намає поблизу «відкритого вогню».

 Поганий настрій, знесилення, втома, емоційне збудження (у вас чи у вашої дитини) – не кращий час для дисциплінарних впливів.

  1. Якщо справа дійшла до покарання…
  • Покарання має бути спів мірним з вчинком дитини.
  • Не можна карати ігноруванням.
  • Краще позбавити дитину чогось приємного, ніж використовувати каральні заходи.
  • Покарання можна пояснити дитині як природний наслідок її негідної поведінки.

Пам’ятайте, що взаєморозуміння, співпереживання,

увага до почуттів вашої дитини – це золотий фонд ваших взаємин,

який гарантує вихід із будь - яких труднощів і конфліктів!

**********************************************************************************************************************

МИСТЕЦТВО ЛЮБИТИ,

АБО ЩО ПОТРІБНО ДИТИНІ, ЩОБ ВОНА ПОЧУВАЛА СЕБЕ ЛЮБИМОЮ

Дитину можна порівняти з дзеркалом. Вона відбиває любов, а не починає любити першою. Якщо дитину обдаровують любов’ю, вона її повертає. Якщо їй нічого не дають, їй нічого повертати.

Потреба у любові і прийнятті – одна з фундаментальних людських потреб. Її задоволення – необхідна умова для нормального розвитку дитини, основа її майбутньої самоповаги, почуття особистої гідності, впевненості у своїх силах.

Не отримуючи відповіді на питання «Ви любите мене?», дитина запитує про це своєю поведінкою:

  • Або намагається заслужити любов беззаперечною слухняністю – такі діти виростають залежними від оцінок інших людей, боязкими і нерішучими.
  • Або випробовує батьківські почуття (А ось такого, поганого, все одно любите?)
  • Або вимагає уваги й любові батьків.
  • Або мсититься, не отримуючи в достатній кількості уваги і любові.

ОСНОВНІ СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ БАТЬКІВСЬКОЇ ЛЮБОВІ

  1. Безумовне прийняття. Любити дитину безумовно – значить любити її незалежно ні від чого. Незалежно від зовнішності, здібностей, переваг чи недоліків, поведінки. Що б не зробила Ваша дитина, не можна карати її позбавленням любові, говорити «Я не любитиму тебе, якщо…» Батьки можуть гніватись і відкрито виявляти свої почуття стосовно конкретних вчинків та поведінки дитини, але виховуючи, не використовуйте як вплив свою любов і маніпулювання нею.
  2. Фізичний контакт і вияв ніжних почуттів. Один з найважливіших виявів любові людини. Є безліч способів дати зрозуміти дитині, що Вам приємно бути з нею поруч: легкі обійми, дружнє поплескування, потиск руки, ласкавий дотик, жартівлива боротьба, потріпування волосся тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток. Так само важливі і слова «Я тебе дуже люблю». Діти здатні прямо говорити про свої добрі почуття і чекають від нас того ж.
  3.  Час. Це Ваш подарунок дитині. Батьки ніби говорять дитині: «Ти потрібна мені, мені подобається бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки для того, щоб батьки звернули на них увагу: бути покараним краще, ніж бути забутим. Форми проведення часу разом можуть бути різні
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Copyright MyCorp © 2019
Створити безкоштовний сайт на uCoz